Лекція 1. Суть і предмет аудиту
Суть і причини виникнення аудиту
Класифікація аудиту
Предмет і об’єкти аудиту
1.1. Суть і причини виникнення аудиту
Однією із форм економічного контролю є аудит. Аудит набув широкого застосування у світовій практиці, оскільки в його результатах зацікавлені різні учасники господарського процесу.
Виникнення аудиту обумовлено рядом причин, які поділяються на загальні та специфічні. У США і Великобританії дотримуються наступних теорій необхідності виникнення аудиту: теорія постійного або існуючого інвестора; теорія агентів або керуючих; теорія мотивації.
До специфічних причин виникнення аудиту в Україні відносять: перехід на ринкові умови; роздержавлення і приватизація майна; створення підприємств з різними формами власності; розширення зовнішньоекономічних зв’язків;
У практиці аудиту використовують такі поняття: аудиторська діяльність; аудит; аудиторські послуги.
Аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність, яка включає в себе організаційне і методичне забезпечення аудиту; практичне виконання аудиторських перевірок (аудиту) та надання інших аудиторських послуг.
Аудит – це перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність у всіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, ПС(Б)О або інших правил (внутрішніх положень суб’єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів.
Відповідно до МСА 200 “Мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудитору можливості висловити свою думку стосовно того, чи відповідають підготовлені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах концептуальній основі фінансової звітності”. Для висловлення аудиторської думки використовуються формулювання: “справедливо достовірно відображає” або “відображає достовірно в усіх суттєвих аспектах”, які є еквівалентнимитермінами.
Всі інші роботи, які не пов’язані з аудитом (перевіркою) фінансової звітності отримали назву аудиторські послуги. Рішенням Аудиторської палати України від 27.09.2007 р., № 185/5 зазначено значний перелік видів послуг, які може надавати аудитор або аудиторська фірма. У зв’язку з цим виникає потреба їх класифікації.
1.2. Класифікація аудиту
Класифікація аудиту (табл. 1.1) дозволяє більш глибоко зрозуміти його суть. Вона має практичне застосування, оскільки визначає об’єкт, джерела, критерії, достовірність фінансової інформації, що впливає на планування і методику аудиту, вибір форми і формування змісту аудиторських висновків.
Таблиця 1.1 – Класифікація аудиту
Ознака класифікації |
Характеристика ознаки |
За ініціативою здійснення |
Обов’язковий, добровільний |
За суб’єктами здійснення |
Зовнішній, внутрішній |
За організаційною формою проведення |
Індивідуальний, колективний |
За тривалістю співпраці (замовник-виконавець) |
Первинний, повторний |
За етапами розвитку |
Підтверджуючий, системно-орієнтований, аудит, що базується на ризику |
За видом аудиту |
Банківський, страховий, інвестиційних фондів тощо |
Якщо про внутрішній аудит в Україні ведуться розмови тільки в теоретичному аспекті, то зовнішній набуває широкого впровадження (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 – Відмінності між внутрішнім і зовнішнім аудитом
Елемент |
Внутрішній аудит |
Зовнішній аудит |
Коло питань |
Визначається керівництвом підприємства, де працює внутрішній аудитор, або відповідно до плану |
Передбачено законом або на прохання підприємства-замовника |
Об’єктперевірки |
Визначається керівництвом підприємства, де працює аудитор |
Переважають питання аудиту збереження майна і недопущення збитків. Домінує аудитстану бухгалтерського обліку і звітності |
Методи |
Тести перевірок майже однакові |
Різниця в детальності перевірок |
Звітність |
Перед керівництвом підприємства або перед аудиторським відділом |
Перед керівництвом аудиторської фірми і підприємства-замовника |
Право на здійснення аудиторської діяльності мають аудиторські фірми, включені до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 %. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор. Аудиторські фірми можуть створюватися у будь-яких організаційно-правових формах, за винятком ВАТ.
1.3. Предмет і об’єкти аудиту
Предметом аудиту є процес розширеного відтворення суспільно необхідного продукту, достовірність відображення його в системі бухгалтерського обліку і звітності, а також дослідження ефективності ділової активності з дотриманням чинного законодавства.
Досить часто в практиці аудиту його предмет ототожнюють з предметом контролю і ревізії. Разом з тим, між аудитом і ревізією є суттєві відмінності (табл. 1.3).
Таблиця 1.3 – Відмінні риси між аудитом та контролем і ревізією
Ознака відмінності |
Аудит |
Контроль і ревізія |
Мета |
Висловлення думки щодо повноти і достовірності формування показників фінансової звітності |
Виявлення незаконних і економічно недоцільних господарських операцій, ліквідація виявлених порушень та попередження їх виникнення у майбутньому |
Практичні завдання |
Залучення коштів інвесторів, кредиторів |
Збереження активів, запобіганняпрофілактика зловживань |
Правове регулювання |
Цивільне право |
Адміністративне право |
Оплата послуг |
Виконані роботи оплачує замовник |
Оплату проводить державний орган, який призначив перевірку |
Оформлення результатів |
Аудиторський висновок, рекомендаційний лист замовнику |
Акт перевірки |
Інформованість |
Дотримання комерційної таємниці |
Гласність результатів перевірки |